Ви є тут

Головна

Фото

Життєвий шлях Володимира був непростим, однак він зберіг у собі доброту, щирість і відкритість до людей. Ще змалку проявляв інтерес до техніки та виявляв неабиякі здібності до інженерної справи. Це захоплення поступово переросло в покликання: у 2009 році він закінчив Новомиколаївську спеціальну школу-інтернат, а згодом вступив до Запорізького коледжу радіоелектроніки. У 2013 році здійснив наступний крок до своєї мрії — став студентом Запорізького національного технічного університету, де обрав спеціальність «Радіотехніка та телекомунікації».

У студентські роки вирізнявся активністю та творчим підходом. Завжди долучався до культурних заходів університету, забезпечував їх технічний супровід. Для одного з них власноруч створив «зоряне небо» зі світлодіодів. Брав участь у профспілковій діяльності, мав багато друзів, користувався повагою викладачів і студентів. Любив футбол, захоплювався велосипедними мандрівками, відзначався спокійним характером і любов'ю до життя.

Після завершення навчання працював інженером на залізничній станції «Запоріжжя II», згодом — у Державній службі охорони сигналізації державних об'єктів, а пізніше — у великому охоронному холдингу. Усюди проявляв себе як відповідальний, сумлінний і професійний працівник.

У 2023 році Володимир вступив до лав Збройних сил України. Служив у складі 23–ї окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. Був на передовій у найгарячіших точках — під Авдіївкою, Часовим Яром, у селі Просіне та на інших ділянках фронту. Після поранення повернувся до служби. 26 березня 2025 року Головнокомандувач ЗСУ нагородив його Золотим Хрестом за мужність і відданість.

Виконуючи бойове завдання, Володимир загинув 29 серпня 2025 року поблизу села Березове Синельниківського району Дніпропетровської області.

Він назавжди залишиться в пам'яті побратимів, друзів і колег як чесна, віддана та світла людина. Не маючи власної сім'ї, він здобув справжній дім у серцях друзів, де його вважали сином і братом. Його доброта, людяність і приклад справжнього патріотизму назавжди закарбуються в серцях усіх, хто його знав і любив.

Вічна пам'ять Герою!